Рекомендації вчителю

МЕТОДИЧНІ          РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ ЛІТЕРАТУРИ

з досвіду роботи вчителя вищої категорії, вчителя – методиста

Свєткової О.В.

ТЕМА: «Методи   та   форми     інтерактивного навчання»

      Ідея технологізації навчання не є новою. Ще Я.А. Коменський  закликав до того, щоб навчання стало «механічним» (тобто «технологічним»), прагнув відшукати такий порядок навчання, який неменуче приводив би до позитивних результатів. Я.А. Коменський писав: «Для дидактичної машини необхідно відшукати:

1)    чітко поставлені цілі;

2)    засоби, точно пристосовані для досягнення цих цілей;

3)                  конкретні правила, як користуватися цими засобами, щоб  було неможливим не досягнути мети».

      Термін «інтерактивне навчання» (від англ. – взаємний та діяти) – це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з  метою взаємопорозуміння, спільного розв′язання навчальних завдань і проблем, що сприяє  розвитку особистісних якостей учнів.

      Технологія інтерактивного навчання не є новою для української педагогіки. Розробку елементів інтерактивного навчання можна знайти у педагогів України, починаючи з 1918 року. Творчі вчителі–новатори радянських часів  В.Сухомлинський, Є. Ільїн, С. Лисенкова, Ш. Амонашвілі та інші своїм досвідом роботи давали приклад активного використання правил інтерактивного навчання учнів.

       Серед  сучасних українських теоретиків інтерактивного навчання  в нашій країні широко представлені   дослідження  Л. Пироженко та В.В. Мельник.

       Сучасна наука пропагує розроблену технологію інтерактивного навчання  доктором педагогічних наук, професором АПН України  О.І. Пометун.

Правила організації інтерактивного навчання

      1. Серед специфічних правил формування уроків за інтерактивними формами  навчання є одне головне, що сприяє професійному росту та формуванню авторитету вчителя–це постійна і обов′язкова підготовка вчителя  до кожного уроку.

            Треба глибоко вивчати і продумувати матеріал підручника, з яким працюють учні, та додатковий, яким учитель хоче скористатись.

      2.  Досвід роботи колег, розроблені поурочні плани, що даються на сторінках  професійних журналів, методичних посібників тощо не можуть надати повноцінного задоволення та  досягти результатів конкретному вчителю у конкретному класі, бо ми всі різні і йдемо до інших дітей.

        Треба старанно спланувати і розробити заняття: визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати питання  і передбачити можливі відповіді учнів.    Виробити  критерії оцінки ефективності  конкретного заняття або уроку.